logo.gif

Ми перемогли на «Міні-Євро 2012»

На День Європи, 19 травня, у Вінниці відбувався фінальний матч турніру «Міні-Євро 2012». Вінницьке міні Євро – це футбольний турнір серед 16 найсильніших команд загальноосвітніх шкіл м.Вінниці, які посіли перші 16 місць у спартакіаді школярів з футболу. Організаторами турніру виступили – Вінницька міська рада, комітет по фізичній культурі і спорту, департамент освіти. Вони забезпечили команди яскравою формою із символікою європейських країн.

Змагання були максимально схожими на справжнє Євро: 16 найсильніших команд

загальноосвітніх шкіл не лише грали у відповідних категоріях A, B, C, D, а й «представляли»

країни-учасниці турніру  Євро-2012 у спеціальній формі відповідного кольору. На жеребкуванні

команди розподілили, хто яку країну представлятиме. Команда школи № 15 виступала під

прапором Ірландії.

 

У фінальному матчі зустрілися команди Англії (школа № 21) та Ірландії (школа №15).  За честь

нашої школи боролися: Українцев С., Немировський В., Остапенко В., Заїка Я., Вемуна

В., Гальчинський С., Войцюх В., Мороз Є., Тарасюк В., Гуменюк Б., Гулієв Р., Іщенко О.,

Іноземцев А. Інтрига трималася до останньої хвилини. Обидві команди змагалися на рівних і не

поступалися одна одній. Усе вирішилося у другому таймі. Два голи відправили „ірландці” у

ворота „англійців”.

- Я дуже щасливий, - говорить переможець турніру, капітан команди Ірландії та автор двох

переможних голів Сергій Українцев. - Емоцій просто не передати. У мене в руках кубок, а я ще

досі не можу повірити, що ми виграли. Перемога давалася дуже важко і не тільки фінальна, а

й кожна гра цього турніру була дуже напруженою і важкою.

- Цю перемогу ми присвятили своєму тренеру Ігорю Стрельцову, – каже Сергій. – У нього

сьогодні день народження, а кращого подарунка годі й чекати.

- Усе було просто чудово, - говорить воротар команди-переможниці Володимир Остапенко. –

Боротьба була ще крутіша, ніж в якомусь чемпіонаті, бо вони там не змагаються за квитки на

Євро-2012. Дуже вдячний своїм партнерам по команді і організаторам турніру. Такі враження

дійсно не забудуться ніколи.

Кочкудан О.В.